Думки вголос ВИЩА ОСВІТА: ЧИ ПОТРІБНА ВОНА? Василь Симоненко звертався до нас із порадою-наказом: Тільки тим історія належить, Хто сьогодні бореться й живе. Та щоб посісти гідне місце в історії своєї країни, стати поруч з іншими натхненними синами рідної землі, уквітчати її своєю працею та любов’ю, нам, сьогоднішнім школярам, треба вже зараз налаштовувати свої душі та сили на цю величну справу. Зараз я навчаюся у восьмому класі, і також маю змогу спостерігати за своїми однолітками, їх відношенням до навчання. Іноді здається, що декому освіта, яку ми отримуємо, – тяжкий камінь за плечима. Тому виникає думка: а що буде далі? Що буде, коли прийде час вступати до вищого навчального закладу? Та нічого не буде! Просто через небажання вчитися країна втратить декілька десятків (або сотень) гарних спеціалістів у певній галузі. От і все! А що ж думають про освіту студенти? Про це я вирішила запитати у своєї подруги Яни Б. – студентки 3-го курсу Луганського національного аграрного університету. І от що дізналася… - Зараз ти здобуваєш вищу освіту. А от 10 відсотків твоїх однолітків не бажають навчатися. Як ти ставишся до цього «контингенту» молоді? - Я вважаю, що така молодь не має майбутнього, тому що втрачає шанс отримати добру роботу. Адже всі підприємства та організації потребують робітників з вищою освітою. Тому молодь, яка не бажає навчатися, може працювати лише в сфері обслуговування. - З чим пов’язана твоя майбутня професія? - Я навчаюся на факультеті менеджменту організації. Тож моя майбутня професія пов’язана з економічною діяльністю та управлінням. І саме на третьому курсі починається вивчення предметів моєї спеціалізації. - Сьогодні, у ХХІ столітті книги та спілкування з друзями нам замінює Інтернет. Дехто стверджує, що згодом Інтернет допомагатиме в отриманні вищої освіти. Чи згодна ти з цим твердженням? - Це цілком можливо, на мою думку. Зараз дуже широко розповсюджене користування Інтернетом для написання курсових та рефератів. Інтернет – найкращий помічник у навчанні. За допомогою Всесвітнього павутиння можна знайти безліч корисної інформації. Але і книги треба використовувати на рівні з Інтернетом. - Вже два роки поспіль замість звичної підсумкової атестації наші учні здавали ЗНО (зовнішнє незалежне оцінювання). Ти ж здавала вступні іспити до вищого навчального закладу. Що, на твою думку, легше: ЗНО чи звичні іспити? - Безперечно, іспити значно легші за ЗНО. Тому що в іспитах є певний обсяг матеріалу і питання заздалегідь відомі тобі. - Результати ЗНО неможливо підробити. Тому абітурієнти, які не пройшли конкурс сертифікатів, мусять цілий рік бити байдики. Що б ти порадила робити тим, хто не вступив з першого разу? - Крім вищих навчальних закладів є різні коледжі та технікуми, у яких менш суворі вимоги до абітурієнтів. Але, разом з тим, не можна втрачати часу після закінчення коледжів чи технікумів і таки здобувати вищу освіту. - На твою думку, медалісти мають певні переваги, чи вступають нарівні з іншими? - Взагалі, це залежить від ВНЗ. У більшості навчальних закладів це не грає ролі, бо зараз проходить лише конкурс сертифікатів. - Та якось, мабуть, можна пристосуватися до тимчасових (а я у цьому впевнена) економічних негараздів, не маючи вищої освіти… - Так, можна сподіватися на гроші батьків. Але, разом з тим, батьки не можуть все своє життя утримувати своє «чадо». Можна, також, знайти роботу. Але з низькою платнею. - Яку роль відіграє отримання вищої освіти для тебе, і чи потрібна вона сьогодні? - Вища освіта – це крок у майбутнє, вона дає більші шанси знайти перспективну роботу. А ще це така можливість насолодитися студентським життям! А студентські роки найкращі! Тож не марнуйте часу! *** Це думка лише однієї студентки. Та врешті-решт, кожен спроможний вибирати: навчатися чи байдикувати. Як на мене, то вища освіта просто необхідна. Вона дає змогу займатися улюбленою справою. Маючи вищу освіту, можна зробити добру кар’єру. Вона приносить матеріальні статки. Тож чи варто втрачати шанс влаштувати своє майбутнє самостійно. АНЯ ЛІТВІНОВА, учениця Новопсковської ЗОШ І-ІІІ ст.
