В 1952 році, коли я працював в системі громадського харчування, у нас вартовим працював старий дід Кузьма Літвінов, і він мені частенько розповідав про життя в Новопскові до революції і, зокрема, про благодійництво тогочасної родини Іванових. Це були порядні заможні люди, які постійно допомагали селянам у нашому селищі та навколишніх селах. Багато було випадків, коли селянин, втративши від хвороби корову, або ж коня, звертались за позикою до них (корова тоді коштувала три карбованці). Відбувалось це просто: селянин заходив до Іванова, викладав своє прохання, той частував його чаркою горілки, давав гроші з терміном річної сплати, при цьому ніде не фіксуючи борг. Через рік селянин приходив до мецената, повертаючи борг, або говорячи, що накопичив лише, приміром, один карбованець. Іванов знову частував його чаркою горілки, залишав карбованець селянину і говорив, що "повернеш, коли збереш". Дехто користувався грошима Іванових по кілька разів і жодного разу купець не відмовив. О. М. БУЙНОВ, житель с. Новопсков.
Категория: История края |
Просмотров: 670 |
Добавил: Nadejda
| Рейтинг: 0.0/0 |
