Серед історичних пам’яток нашого краю останнім часом привертає до себе увагу Старобільський жіночий монастир. Він нещодавно відновив свою діяльність. Довгі роки ця тема була, так би мовити, «не актуальна». Тому, навколо монастиря склалося у свій час багато легенд. Слобожани вже писали про це, але інтерес не згасає. Кілька років тому поширилась легенда про те, що тут переховувалась велика княгиня Ксенія – двоюрідна сестра останнього російського імператора. Але потім це не підтвердилося. Не все ясно і з історією заснування монастиря. Його виникнення пов’язане з сім’єю місцевих поміщиків Буличів. Полковник Булич – кадровий військовий, мав садибу в повітовому місті Старобільську і невеликий маєток в хуторі Писарівці. Помираючи від ран, отриманих під час Кримської війни 1853-1855 років, він заповідав свою садибу в Старобільську та маєток в Писарівці на утримання дітей, батьки яких загинули в Кримській війні. Як звали полковника, звідки він взявся в наших краях? На жаль, встановити це не вдалося. Серед місцевих дворян, вихідців з козацької старшини, які жили тут в кінці XVIII ст., це прізвище не згадується. Можливо, його батько належав до офіцерів кірасирського полку, які по виході у відставку отримували землю. Прізвище це сербське і, очевидно, його предки поселились в донецьких степах в середині XVIII ст. під час утворення Слов’яно-Сербії. Підтвердженням тому є дані, що з першою групою переселенців разом з Йованом Хорватом прибув з ріднею і капелан Петар Булич. Після смерті полковника Булича (вочевидь, потомка родичів того капелана), його дружина Ангеліна Іванівна Булич в 1849 році відкрила притулок для дітей сиріт жіночої статі. В 1862 році за благословення Архієпископа Харківського Макарія (Булгакова) притулок було перетворено в жіночу общину в честь ікони Божої Матері "Всіх скорботних Радість". Спочатку тут мешкало 40 чорниць, старшою була призначена А. І. Булич, під ім’ям Ангеліни. Духовному розквіту обителі сприяли поважні духовні особи: митрополит Санкт-Петербурзький Ісідор, архієпископ Харківський Макарій та намісник Святогорської пустоші преподобний архімандрит Герман. Благодійниками общини були імператриця Марія Олександрівна, княгиня Т. Б. Потьомкіна, старобільські купці П. І. Бойчевський та О. П. Кожухов, генеральша Іловайська та інші... В. ЗОЛОТАРЬОВ, В. КОЗЛОВ. Повністю стаття подається в №42 від 16 жовтня 2009р.
Категория: История края |
Просмотров: 908 |
Добавил: Nadejda
| Рейтинг: 5.0/1 |
До речі,на тему монастирів. Дуже цікавить історія с. Риб'янцево,а саме хотілось б дізнатися про монастир,який там колись був.Нігде не можу знайти інформацію.У нас вдома зберігається старовинна ікона,яка зроблена була монахинями цього монастира. Моя бабуся розповідала,що коли вона ще навчалася у школі в с.Піски,вони ходили пішки до Новопскова купувати підручники і завжди проходили понад руїнами,які залишилися від цього місця.За її словами, монастир знаходився десь на виїзді з села у сторону Писарівки,у бік степу...може,хтось щось знає про нього???
