У нашому житті останніми роками відбулися великі зміни, багато у чому не в кращий бік. Те, до чого раніше ставилися як до святині, розтоптано, спаплюжено, понівечено. На цвинтарі Новопскова у 1971 році був похований герой-«потьомкінець» Йосип Фомич Журавльов. Доля судилася йому нелегка – воював, потрапляв у полон, де його піддавали звірячим тортурам (на спині і на грудях у нього були вирізані зірки). У житті Йосип Фомич був людиною надзвичайно порядною, чесною. Втративши свою дружину і двох синів, допоміг виростити трьох дітей удові, чоловік якої не повернувся з фінської війни. Щоб зустрітися з ним, приїжджали історики, митці з Москви, Київа. Робили портрети, ліпили бюст, записували спогади. Ховали Йосипа Фомича з великими почестями, з клубу. І ось нинішньої весни, напередодні Великодня, якась організація, так і не вдалося з’ясувати яка саме, бо кивають один на одного, пиляли дерева на цвинтарі. На надгробну плиту Журавльова впала дошка і пошкодила її. Припустимо, що це випадковість, не навмисне. Але ж треба було виправити свою помилку! Хіба по-людськи так чинити? Скільки вже часу минуло, а ніхто так і не збирається лагодити. Сподіваюсь, що прочитають в газеті і совість свою розбудять. О. О. ЗОРЬКІНА, пенсіонерка, с. Новопсков.
