З ким тільки не розмовляв з жителів нашого району про кількість заказників та заповідників на наших теренах, жоден з опитуваних не міг назвати точну кількість таких об’єктів. Але ось, днями, віднайшов в інтернеті цікаве видання 2008 року, яке називається ”Природно-заповідний фонд Луганської області”, ініційоване Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області. Тут, зокрема, називається 10 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. У роботі щодо створення об’єктів і територій природно-заповідного фонду Луганщині брали участь вчені і спеціалісти Держуправління екології та природних ресурсів в Луганській області, Луганського природного заповідника НАН України, Луганської обласної організації Українського товариства охорони природи, Луганської агролісомеліоративної науково-дослідної станції, Луганської обласної організації«Зелений світ», Донецького ботанічного саду НАН України, Луганського національного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка, Луганського обласного еколого-натуралістичного центру учнівськоїмолоді та ін. Інформація про об’єкти та території природно-заповідного фонду розміщена по категоріях заповідності за їх призначенням, починаючи від більш високих до низьких. У межах окремих категорій об’єкти та території подані в хронологічній послідовності. Кожен об’єкт охарактеризований за єдиною схемою: підстава для створення, місцезнаходження, підпорядкованість, наявні дані про рослинний та тваринний світи. На сьогодні, згідно цього видання, в нашому районі є такі заповідні об’єкти:
Заповідне урочище Московське Оголошене рішенням Луганської обласної ради № 7/23 від 17 квітня 2003 р. Місце розташування: Новопсковський район, на захід від села Новобіле, на території Біловодського лісництва ДП «Старобільське ЛМГ». Площа – 104,0 га. Цінний лісовий масив з дубу звичайного порослевого та насіннього походження. Разом із дубом зростають ясен високий, клен польовий, липа серцелиста. На знижених місцях поширені вільха та осика.
Заповідне урочище «Зуїв ліс» Оголошене рішенням Луганської обласної ради № 7/23 від 17 квітня 2003 р. Місце розташування Новопсковський район, територія Білолуцького лісництва”Старобільське ЛМГ. Площа- 47 га. Тучно створені дубові насадження. Безпосередньо примикають до ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Новобіла», з якою утворюють відносно врівноважений природний комлекс.
Заповідне урочище «Огидне» Оголошене рішенням виконкому Ворошиловградської обласної Ради народних депутатів № 247 від 28 червня 1984 р. Місце розташування: Новопсковський район, в 4 км від смт Новопсков, поряд з с. Осинове, в межах Новопсковського лісництва ДП «Старобільське ЛМГ». Площа – 71,0 га. Лісові культури створені в 1958 – 1962 рр. на місці вікового лісу, вирубленого наприкінці XVIII століття. Головними породами є дуб звичайний і акація біла. В підліску ростуть клен гостролистий, ясени високий і зелений, берест, в’яз. Із чагарникових порід наявні скумпія, жимолость татарська, бирючина звичайна. Еталон протиерозійних лісових насаджень з вдалим для даної ґрунтово-кліматичної зони поєднанням деревних і чагарникових порід.
Заповідне урочище «Луг» Оголошене рішеннями виконкому Ворошиловградської обласної Ради народних депутатів № 300 від 12 липня 1980 р. (в.ч.), № 247 від 28 червня 1984 р. Місце розташування: Новопсковський район, територія Новопсковського лісництва ДП «Старобільське ЛМГ». Площа – 117,0 га. Мальовничий лісовий масив на правому березі р. Айдар. Основна порода – дуб звичайний у віці 50-60 років, другорядні в’яз, ясени високий і зелений, клени польовий, татарський і ясенелистий, акація біла. На заболочених ділянках, що займають площу 90 га, зростають тополя чорна і верба біла. В заповідному урочищі наявна артезіанська свердловина глибиною 353 м з мінеральною водою, яка має бальнеологічне значення. Дебіт – 25 м/рік, температура води – 18 .С. За хімічним складом вода аналогічна «Миргородській», містить сірководень і кремнієву кислоту.
Ботанічна пам’ятка природи «Осинівська» Оголошена рішенням Луганської обласної ради № 2/53 від 30 травня 2002 р. Місце розташування: Новопсковський район, с. Осинове, в межах Білолуцького лісництва ДП «Старобільське ЛМГ». Площа -116,0 га. Унікальний рослинний комплекс на схилі лівого берега р. Айдару. Геологічну основу схилу складають крейдяно-мергельні породи. Завдяки високому рівню ґрунтової води і великій кількості джерел тут підтримується особливий гідрологічний режим, що сприяє існуванню рослин. Найвищу цінність має береза Литвинова – кавказький вид з диз’юнктивним (розірваним) ареалом. Разом із кленом гостролистим, природні популяції якого є рідкісними в Луганській області, а також з ліщиною звичайною береза Литвинова утворює цікаві в науково-пізнавальному відношенні угруповання. Під пологом березово-кленово-ліщинового лісу зустрічаються рідкісні в Луганській області бореальні види: копитняк європейський, медунка темна. На галявинах можна побачити рідкісні рослини із Червоної книги України: ковили Лессінга, Залеського, українську, волосисту, волошку Талієва. В цілому на території пам’ятки зростає близько 250 видів судинних рослин.
Ботанічна пам’ятка природи «Новобіла» Оголошена рішенням Луганської обласної ради № 8/7 від 29 вересня 1999 р. Місце розташування: Новопсковський район, поміж сіл Новобіла, Павленкове та Литвинове. Площа – 2407,1 га. Оригінальна рослинність на крейдяних відслоненнях правого берега р. Білої, що включає велику кількість рідкісних, зникаючих, ендемічних видів рослин.
Геологічна пам’ятка природи «Осинівські піщаники» Оголошена рішенням виконкому Луганської обласної Ради народних депутатів № 72 від 4 лютого 1969 р. (в.ч.), рішенням виконкому Ворошиловградської обласної Ради народних депутатів № 247 від 28 червня 1984 р. Місце розташування: Новопсковський район, с. Осинове. Площа – 5,0 га. Рідкісне відслонення конгломератів з еоценовою фауною на правому схилі долини р. Айдар. Являє собою одне з небагатьох в Україні місць, де сконцентровані органічні залишки палеогену, зокрема численні ядра молюсків. Вони містяться в унікальних утвореннях конгломератів, які складаються із гальки, зцементованої кремнієвою породою, яка перетворилася на кварцевидний пісковик. Нижче залягають палеоценові відкладення з багатою викопною флорою. Відоме геологам з XVIII ст. Має велике науково-пізнавальне значення.
Іхтіологічний заказник «Айдарський» Оголошений рішенням Луганської обласної Ради народних депутатів № 2/53 від 30 травня 2002 р. Місце розташування: Новопсковський район, ділянка р. Айдар від межі зі Старобільським районом до північної околиці с. Риб’янцево з прибережною смугою. Площа – 192,0 га. Акваторія, цінна як місце існування міноги української, яльця Данилевського та вирезубу, занесених до Червоної книги України. Має велике значення для збереження популяцій риб, що піднімаються на нерест із Сіверського Дінця та Дону.
Лісовий заказник «Новопсковський» Оголошений рішенням виконкому Луганської обласної Ради народних депутатів № 92 від 24 березня 1992 р. Розташований на території Новопсковського лісництва ДП «Старобільське ЛМГ» на захід від смт Новопсков, в околицях сіл Закотне, Осинове, Макартетине Новопсковського району. Площа – 1186,0 га. Типові для південних відрогів Середньоруської височини байрачні ліси з характерним для них рослинно-тваринним комплексом, що потребує охорони. Включає п’ятнадцять лісових урочищ: Логиново Огидне-1, Огидне-2, Південне Плоське, Брянківський ліс, Плоскенький, Гончарівський ліс, Попово, Табунчики, Мала Тавежна Стінка, Велика Тавежна Стінка, Тавежний ліс, Довге, Поповий ліс, Сосна Зайдаровка. Байрачні ліси мають порослеве походження, зімкненість крон становить 0,7-0,8, вік від 70-90 років, бонітет – 3-4. Основу деревостанів створює дуб звичайний, до нього домішуються ясен високий, груша звичайна. Підлісок добре розвинутий: клен татарський, бруслини бородавчаста і європейська, жостір проносний, свидина кров’яно-червона, шипшина повстиста, глід обманливий. В асоціаціях зростають зірочник лісовий, конвалія травнева, яглиця звичайна, кірказон звичайний, перлівка ряба, гравілат міський, шоломниця висока, горошок горіхоподібний, фіалка шершава, ластовень виткий, зверобій шорсткий, грястиця збірна, розсхідник шорсткий, маруна щиткова, чина весняна, медунка темна, копитняк європейський, підмаренник пухнастоногий, латук стріловидний, вероніка лікарська, в’язиль барвистий, регнерія собача та інші неморальні субсередземноморські та неморальні балтійські види. У лісових угрупованнях заказника зростає рідкісна в Україні реліктова рослина із родини бобових – астрагал солодколистовидний. Основний ареал рослини охоплює Середземномор’я та Кримський півострів. У заказнику рослина приурочена до асоціацій дібров татарськокленових зірочникових, кореневищноосокових, конвалієвих, яглицевих і хвиливникових, пов’язаних зі схилами північних експозицій і днищами балок. Зростання астрагалу солодколистовидного в лісах заказника вказує на їх генетичний зв’язок з лісами гірської частини Криму. Із тварин у заказнику мешкають цінні види мисливської фауни: заєць-русак, лисиця звичайна, козуля звичайна, свиня дика, зрідка заходить лось.
Лісовий заказник «Білолуцький» Оголошений рішенням виконкому Луганської обласної Ради народних депутатів № 92 від 24 березня 1992 р. Розташований на території Білолуцького лісництва ДП «Старобільське ЛМГ», в околицях сіл Новобіла і Козлове Новопсковського району. Площа – 554,0 га. Типові для відрогів Середньоруської височини байрачні діброви з характерним для них тваринно-рослинним комплексом. До складу заказника входять сім лісових урочищ – Церковний ліс, Бихалово, Попів ліс, Велике, Ведмеже, Васильківське, Скородне. У лісових угрупованнях зростає астрагал солодколистовидний, мешкають цінні види мисливських тварин: заєць-русак, лисиця звичайна, козуля звичайна, свиня дика, зрідка заходить лось.
Граф Олексій Петрович Нікітін Ми вже писали про освячення церкви в ім’я Чудотворця Миколая в селі Кам’янка нашого району в 1851 році, на якому серед інших був присутній інспектор резервної кавалерії, генерал від кавалерії граф Олексій Петрович Нікітін. Ким же був цей чоловік? Народився О. П. Нікітін в Тульській губернії в 1777 році в небагатій дворянській родині. Рано залишився сиротою, в 11 років за наказом Катерини ІІ- ї був відісланий до військового училища. З 1796 року починається його військова кар’єра. Показав себе здібним полководцем, став героєм війн 1812-го, 1813-го та 1814-го років. З 1839-го року керував всіма Українськими військовими поселеннями (в т.ч. і нашим, Ново-Псковським), з 1840-го року стає генерал-інспектором всієї резервної кавалерії. В 1847-му році отримує графський титул. Помирає від хвороби в 1858-му році. Під час війни 1812-го року командував кінною 7-ю ротою. За бій під Смоленськом нагороджений орденом св. Анни 2-го ступеня з алмазами, за хоробрість при Бородінській битві – орденом св. Георгія 4-го класу, за бої під Калишем –таким же орденом 3-го класу. Був двічі поранений. (на фото: граф О. П. Нікітін, портрет з галереї Зимового Палацу. Художник Дж. Доу)
Категория: История края |
Просмотров: 1599 |
Добавил: Nadejda
| Рейтинг: 5.0/1 |
