Меню сайта

Форма входа

Поиск

Новопсков
rp5.ua

Календарь

«  Сентябрь 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » 2010 » Сентябрь » 8 » ВІД ПАРИЖА ДО СОСНІВКИ
ВІД ПАРИЖА ДО СОСНІВКИ
22:25
Курйози менталітету і бібліографії

Десь років надцять тому якась тітка, критикуючи мене, не пам`ятаю вже за що, висунула таку тираду: «До 1850 року наш край був забутий Богом і людьми...» Чому саме 1850? Для мене до цього часу загадка.
Сперечатися я не став, але в наступні роки я і мої товариші слобожани й просвітяни добре показали, що і до і після цієї дати наш край досить часто згадувався в історичних документах, книгах, з ним пов`язана доля
багатьох відомих людей і т. п.
Але деякі згадки про наш край досить так оригінальні, я б сказав – курйозні. В книзі Олександра Стражного «Український менталітет. Ілюзії, міфи – реальність» читаємо: «Стародавній Рим, у якому було сформовано базові принципи політики, економіки, військової справи, юриспруденції, так чи інакше вплинув на менталітет усієї планети – від Парижа до Хабаровська, від Каліфорнії до Берега Слонової Кістки. Але, ймовірно, в Парижі його вплив відчутніший, аніж у Хабаровську. А як він позначився на сучасних киянах? Полтавцях? Одеситах? Мешканцях села Соснівка Луганської області? Давайте розберемося».
Хоча вони, та й ми, навряд чи можемо відповісти на це питання. Цікаво, чому автор не взяв для прикладу хоча б Чмирівку, Півнівку, хутір Африку…
Разом з з соснівчанами я радий за них, що вони потрапили в таку почесну компанію, що без них уявлення про менталітет українців беде неповним. І все ж, я думаю, що жителі мальовничого, але, ще в далекі тепер 70-ті роки минулого століття, оголошеного неперспективним села, менш за все цікавить, що в їх світосприйнятті єднає їх з Стародавнім Римом. Вони живуть клопотами дня сьогоднішнього. Зберігся в селі медпункт і то добре, є зв`язок навіть з обласним центром, і це добре. А що школу в кінці 70-х закрили, так самі ж проголосували, сільський клуб ще животіє… Словом, живуть як більшість українців, але аж ніяк не нащадків римлян італійців, що були розбиті в наших краях в минулу війну.
І все ж таки я ризикну дати відповідь на це питання – dum spiro - spero, доки дихаю – сподіваюсь.
А книжку Олександра Стражного я б все таки радив прочитати.
І. ЗАРІЧНИЙ.


Категория: История края | Просмотров: 943 | Добавил: Nadejda | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: