Курйози менталітету і бібліографії
Десь років надцять тому якась тітка, критикуючи мене, не пам`ятаю вже за що, висунула таку тираду: «До 1850 року наш край був забутий Богом і людьми...» Чому саме 1850? Для мене до цього часу загадка. Сперечатися я не став, але в наступні роки я і мої товариші слобожани й просвітяни добре показали, що і до і після цієї дати наш край досить часто згадувався в історичних документах, книгах, з ним пов`язана доля багатьох відомих людей і т. п. Але деякі згадки про наш край досить так оригінальні, я б сказав – курйозні. В книзі Олександра Стражного «Український менталітет. Ілюзії, міфи – реальність» читаємо: «Стародавній Рим, у якому було сформовано базові принципи політики, економіки, військової справи, юриспруденції, так чи інакше вплинув на менталітет усієї планети – від Парижа до Хабаровська, від Каліфорнії до Берега Слонової Кістки. Але, ймовірно, в Парижі його вплив відчутніший, аніж у Хабаровську. А як він позначився на сучасних киянах? Полтавцях? Одеситах? Мешканцях села Соснівка Луганської області? Давайте розберемося». Хоча вони, та й ми, навряд чи можемо відповісти на це питання. Цікаво, чому автор не взяв для прикладу хоча б Чмирівку, Півнівку, хутір Африку… Разом з з соснівчанами я радий за них, що вони потрапили в таку почесну компанію, що без них уявлення про менталітет українців беде неповним. І все ж, я думаю, що жителі мальовничого, але, ще в далекі тепер 70-ті роки минулого століття, оголошеного неперспективним села, менш за все цікавить, що в їх світосприйнятті єднає їх з Стародавнім Римом. Вони живуть клопотами дня сьогоднішнього. Зберігся в селі медпункт і то добре, є зв`язок навіть з обласним центром, і це добре. А що школу в кінці 70-х закрили, так самі ж проголосували, сільський клуб ще животіє… Словом, живуть як більшість українців, але аж ніяк не нащадків римлян італійців, що були розбиті в наших краях в минулу війну. І все ж таки я ризикну дати відповідь на це питання – dum spiro - spero, доки дихаю – сподіваюсь. А книжку Олександра Стражного я б все таки радив прочитати. І. ЗАРІЧНИЙ.
|