Мій дідусь Пантелєєв Никифір Ягорович з села Пісок, учасник Російсько-Японської війни 1905 року, прожив 98 років і частенько розповідав про своє життя-буття, про те, як воював, які банди пройшлись по Україні, про всі лихоліття, які переживав. Але завжди, коли доходив до одного епізоду, не втримував скупої старечої сльози, адже для нього це було найбільшим потрясінням.
…Було це на початку минулого століття. Працював дідусь титарем при Миколаївській церкві села Пісок. А в селі Риб’янцеве жив со ... Читать дальше »

Серед історичних пам’яток нашого краю останнім часом привертає до себе увагу Старобільський жіночий монастир. Він нещодавно відновив свою діяльність. Довгі роки ця тема була, так би мовити, «не актуальна». Тому, навколо монастиря склалося у свій час багато легенд. Слобожани вже писали про це, але інтерес не згасає. Кілька років тому поширилась легенда про те, що тут переховувалась велика княгиня Ксенія – двоюрідна сестра останнього російського імператора. Але потім це не підтвердилося.
Не все ... Читать дальше »

За розповідями жителя Новопскова, (нині покійного), Попова Аксентія Павловича, йому довелось зустрітись з одним із синів купця Іванова в 1945 році аж в Манжурії, де він тоді перебував в складі Червоної Армії.
Перебуваючи в Харбіні, молодий боєць зацікавився вивіскою на будинку, на якій було написано "Русско-американское общество Ивановых". Як виявилось, це був син саме новопсковського Іванова, як він сам сказав, "нині зять отамана Семёнова". До речі, Семенов мешкав тоді у Маньчжурії і за леге ... Читать дальше »

В 1952 році, коли я працював в системі громадського харчування, у нас вартовим працював старий дід Кузьма Літвінов, і він мені частенько розповідав про життя в Новопскові до революції і, зокрема, про благодійництво тогочасної родини Іванових. Це були порядні заможні люди, які постійно допомагали селянам у нашому селищі та навколишніх селах. Багато було випадків, коли селянин, втративши від хвороби корову, або ж коня, звертались за позикою до них (корова тоді коштувала три карбованці).
Відбува ... Читать дальше »

Інша точка зору
Чи всенародним було Булавінське повстання?
Позаторік ми святкували 300-ліття Булавінського повстання 1707-1708 років. А чи можна взагалі назвати це повстанням? Принаймні, після поразки Булавіна під Івановою Лукою (теперішня Булавинівка) Петро І охарактеризував ці події, як звичайний "воровський бунт": "И так сие дело милостию Божьей закончилось…Атаман Лукьян Максимов воров побил и побрал и разорил совсем".
Почнемо з того, що булавінський заколот мав суто економічне підґр ... Читать дальше »

4 грудня 1830 року в Булавинівку було поселено військових поселенців другого поселенського ескадрону Псковського кірасирського полку.
В селі налічувалось 179 дворів, в яких проживало 54 господарі (військові) та 65 помічників. Чоловічого населення налічувалося 547 осіб, жіночого - 613.
ЦДА УРСР, фонд 1353,оп.1, справа 241, арк.17.

В 1848 році в селі спалахнула холера, що позбавила життя 138 поселян. Більшого спустошення завдала цинга в наступному році. Від неї померло 233 мешканців с ... Читать дальше »

При поверненні з Воронезької губернії в Слобідсько-Українську призначений повітовим містом із слободи, яка була в колишньому Біловодському повіті, і яка називалась Стара Біла, яка ще до 1775 року належала до Слобідсько-Української губернії, а після останнього розмежування була передана до Воронезької губернії.
Це місто знаходиться на рівному пісчаному місці при річці Айдар за течією на лівому боці. До 1803 року воно мало зовсім нерегулярний, а за високою конфірмацією план, а з цього часу поча ... Читать дальше »

Слобода розташована на рівному місці. З західного та північно-східного боку її оточують піщані, кам’янисті та крейдяні гори. З південно-східного і південного боку - рівнина, на якій сіють селяни хліб. Камінь, що добувається з гори, йде на будівництво залізниць, церковних огорож тощо. Під горою протікає ріка Кам’янка, яка бере початок в кінці цього села, з гори. Річка мілка і маловодна, тому й риби в ній не водиться. Впадає ріка в Айдар, в слободі Осиновій, на відстані 25 верст.
У давні часи н ... Читать дальше »

Московські журналісти газети «Труд» через 80 років вирішили проїхати шляхами майбутніх сатириків, а тоді ще газетярів з «Гудка» Ільфа і Петрова, які були направлені в 1923 році до Старобільська, щоб підготувати серію матеріалів про сільське нехлюйство. Чи були надруковані такі статті - невідомо, але результатом відрядження несподівано стали їх геніальні сатиричні твори «12 стільців» та «Золотий тілець».
А розпочалось все, як говорять старобіляни з автомобіля «Лорен-Дітріх», який був в місцево ... Читать дальше »

Літо 7067. Місяця лютого відпустив цар та великий князь воєводу свого князя Дмитра Івановича Вишневецького на Донець, звелів йому приходити по Кримські улуси судна поробивши, від Азову під Керч і під інші улуси (стор.277).
Того ж місяця квітня прислав з Поля до царя і великого князя воєвода його князь Дмитро Іванович Вишневецький кримських язиків чотирнадцять чоловік, а писав, що побив кримців на Айдарі, поблизу Азова.
Було їх сто п’ятдесят чоловік, а ходили під казанські місця війною. І к ... Читать дальше »